вказівник

вказівник
(указівни́к), -а́, ч.
1) У вимірювальній техніці – частина чи елемент показувального пристрою у вигляді стрілки, променя, які відносно позначок шкали визначають показання приладу.
2) Посилання, адреса зв'язку.
3) У системах обробки інформації – елемент даних, який вказує на розташування іншого елемента даних.
••

Вказівни́к діля́нки па́м'яті — адреса ділянки пам'яті, розміщена у просторі пам'яті, в якому розташована ця ділянка.

Вказівни́к довжини́ — у мові асемблеру – частина вмісту поля операндів команд DC і DS.

Вказівни́к маршру́ту — у комп'ютерних мережах – адреса чи група знаків у заголовку повідомлення, призначені для адресації цього повідомлення.

Вказівни́к пове́рнення — вказівник в елементі ланцюжкового списку, який посилається на фіксатор списку.

Вказівни́к пото́чного рядка́ — в діалогових системах обробки програм – вказівник, який дозволяє виділити рядок у наборі даних з метою його модифікації.

Вказівни́к спи́ску — вказівник, який розташований у фіксаторі списку та показує його початок.

Вказівни́к сте́ка — регістр або елемент даних, що визначає адресу вершини (верхнього слова) стека.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "вказівник" в других словарях:

  • адреса-вказівник — а/, ж. Адреса комірки оперативної пам яті, в якій зберігається виконавча адреса даних, що підлягають обробці …   Український тлумачний словник

  • указівник — див. вказівник …   Український тлумачний словник

  • слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… …   Український тлумачний словник

  • Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • що — I чого/, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві/що, займ. 1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. •• Зна/єш що? уживається при поясненні чого небудь, пропонуванні… …   Український тлумачний словник

  • Чепелик, Виктор Васильевич — Виктор Васильевич Чепелик Чепелик В. В., 1950 е годы Основные сведения Гражданство …   Википедия

  • же — I (після голосних) ж, част. Уживається для підсилення, підкреслення значення того слова, після якого стоїть. || Уживається після вказівних займенників та займенникових прислівників, щоб підкреслити подібність кого , чого небудь з кимсь, із чимсь …   Український тлумачний словник

  • та — I див. той. II спол. єднальний. 1. Уживається для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць; за значенням відповідає спол. і . 1) Поєднує однорідні члени речення. || Поєднує в інтонаційне ціле два слова, що виражають єдине поняття або коло …   Український тлумачний словник

  • Назви книг Святого Письма та їх скорочення і цитування — Повна назва // Скорочена назва (в таблицях, списках) // Скорочення для загальної богослов. літератури // Скорочення для вузьких біблійних студій СТАРИЙ ЗАВІТ Книга Буття // Буття // Бут. // Бт Книга Виходу // Вихід // Вих. // Вх Книга Левіта //… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»